Brenik (brenik) wrote,
Brenik
brenik

Чуркіна і Ко

Маленький хлопчик з Алеппо плакав і кричав перед смертю від болю.

Він знав що помирає.

Він не розумів за що дорослі дяді з далекої Російської Федерації бомбили з літаків його місто.

Він не розумів за що знищили його дім і убили його родину.

Він не міг зрозуміти за що вони убили і його.

Він плакав і кричав: "Я пожаліюся Богу на вас!"

Все що він міг.

Пожалітися Богу.

Кого Бог почує і послухається?

Паскудного і кровожерного царька із риб'ячим поглядом, який помахом пальця убиває тисячі і мільйони?

Озвірілого виродка-убивцю і мародера з автоматом?

Чи пещеного, брехливого і гнилого всередині чиновника, який цинічно заявляє, що убиті і скалічені діти в Алеппо то телепостановка і фейк , а "Боїнг" збив хтось інший, а не російська ракета?

Коли Бог створив людину, то дав їй частинку себе - безсмертну душу.

Яка болить і співчуває, яка робить людину із тварини.

З того часу людей ставало більше і більше.

А душа залишалась та ж сама. Хоч і Божа і Велика.

І на всіх її не вистачило.

Є істоти, які зовні виглядають як люди. Ходять, ідять, розмовляють. Щось купують , продають, миють машини і торгують газом з нафтою.

Тільки душі у них немає.

Маленьке дитя пожалілося Богу. Кому як не Йому?

І Бог почув.

Ви думаєте, що все це назавжди і могутнє? Що великі царі завжди будуть великими?

Що військові арсенали вирішують все?

Що все вирішують рахунки в банках і активи? Газ і нафта? Автомати і Гради?

Бомбардувальники і саміти політиків?

Не знаю як докричатися до вас , як вам розказати просту істину...

Все вирішує розмова невинної дитини з Богом.

І валяться царства, гинуть величні імперії, здихають в муках диктатори і карателі.

Час пришвидшився.

Він уже не тягнеться як в Середньовіччі, не повзе як епоху пару, чи індустріалізації, не йде як в двадцятому столітті.

Час стартує і летить як промінь світла. Все навколо миготить і змінюється як в калейдоскопі не по днях а по годинах. Як в казці.

Всі халіфи стають халіфами на час.

Ми стаємо свідками як Бог слухає дитину.

І вершить Своє правосуддя. Вже тут і зараз.

Не колись потім, не "на тому" світі. А тут і зараз!

В он-лайн режимі.

Швидше як в судах людських. І справедливіше.

Одного за одним.

Невблаганно і невідворотно.

На наших очах.

Це не "Аннушка розлила масло", це той хлопчик пожалівся.

І інший, який випав із , розтрощеного російською ракетою, Боїнга і впав на землю з розкинутими ручками як ще одне Розп'яття.

І та дівчинка, яка плакала, отримуючи медаль за свого, убитого татка.

І не допоможуть мури, охорона, гроші , влада і недоторканність.

Того застрелили, того прикопали в посадці, того отруїли, того підірвали в ліфті, іншого спалили з гранатромета...

А ще мить тому вони були царями і царьками, карателями і халіфами.

Бгали, тягли, громадили, багатіли ,лізли по трупах вгору.

В гробу кишень немає.

На той світ не візьмеш із собою свої рейтигни, своє багатство, свою славу, значимість, вплив і свою могутність.

Сьогодні викінчився і той цинічний брехливий паскуда - чиновник, який розказував про "постановку " в Алєппо, той , на якого пожалівся убитий хлопчик.

І Бог його почув.

Бог завжди чує своїх дітей.

Ви стали свідками.

Бог справедливий.

Бог великий.

Алах акбар!

І не говоріть, що я вам не казав.

Сашко Лірник


Tags: Мысли из сети
Subscribe
promo brenik december 31, 2016 23:09 60
Buy for 100 tokens
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments