Brenik (brenik) wrote,
Brenik
brenik

Історіїї звичайних людей з Майдану


Сергій СИЧЕВСЬКИЙ, 41 рік, Чернігів. У 1990-1992 роках служив у 76-й повітряно-десантній дивізії:

"30 листопада сидів удома, пив чай. Про розгін Майдану дізнався з новин. Побачив, як добивали лежачих, - питання, бути чи не бути тут, відпало. Досі не розумію, навіщо це було потрібно. У крайньому разі, можна було витіснити студентів щитами. Але в результаті цієї дурості вони спровокували те, що верески про Євросоюз переросли у протест проти влади. І це правильно: кому потрібна така влада?

Зібралися того ж дня, восьмеро людей. За свої гроші взяли квитки на автобус. Багато хто приходить на Майдан, як на якусь розвагу - бо тут весь час танці й спів. Не всі розуміють, що по факту можуть потрапити під "замєс". Тому ми тут: щоб прийняти удар на себе і дати людям можливість піти з Майдану неушкодженими. Зброї у нас немає.

Мені ще ніколи не говорили стільки разів "спасибі" й не тиснули стільки руку, як після того, що ми зробили на Банковій. Інколи аж ніяково.

Учора ввечері з'явилась інформація: з енного міста приїхали енна кількість спортсменів, щоб улаштувати тут бійки. Інформація підтвердилася - наші люди знайшли цих спортсменів, поговорили. Ніч пройшла спокійно.

Народний депутат не може сказати мені: роби те чи те. Ми слухаємо тільки командирів, яких самі обрали. У разі необхідності на Майдан дуже швидко підтягнуться щонайменше 500 афганців. Вони знають, що будь-якої миті їх можуть викликати, й готові до цього".
via: Нана Шиманська

Tags: Евромайдан
Subscribe
promo brenik december 31, 2016 23:09 60
Buy for 100 tokens
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 8 comments