Brenik (brenik) wrote,
Brenik
brenik

Її смерть

Оригинал взят у reznichenko_d в Її смерть


Це моя подружка Тома, Тамара, Тамара Шевчук. Три дні назад я зустрів її ввечері, з келихом та цигаркою, хоча, на моїй пам'яті, вона не пила і не палила ніколи. Тома сказала, що сьогодні була в лікарів, і лікарі залишили їй максимум три роки. Вона посміхалася, і плакала.

...Томочка, я знаю, що ти не просила мене про це повідомляти на весь світ. Вибач. Цей пост - моя власна ініціатива, і якщо ти образишся, я зрозумію. Просто я три дні ходжу розчавлений, не можу як слід працювати, не знаю, що думати, як допомогти. Я ж нічого не вмію, крім як писати пости. Сьогодні ти видалила свої акаунти у "вконтакті" та "фейсбуці". Не береш слухавку. Багато твоїх друзів розхвилювалися. Я не знаю, кому ти розказала про своє горе, але явно не всім. Томочка, вибач, що, можливо, здалося, наче я поверхово сприйняв твою звістку, і, як друг, не приділив тобі уваги ці дні. Просто я не знаю, як говорити з вісімнадцятирічною дівчиною, що отримала звістку про власну смерть. Мені ніяково і страшно. ...

Тома ніби створена, щоб довести - цей світ паскудний, ніякої справедливості в ньому нема. Вона сирота з дитбудинку. Її всиновила родина українських емігрантів з Аргентини, у неї безліч братів та сестер, таких же прийомних. Вона виросла там, в Південній Америці, але повернулася в Україну, тут поступила в Художню академію. Вона художниця. Намагається отримати дозвіл на опіку над молодшим братом, який теж перебрався в Україну. Вона живе по зйомним хатам, підробляє прибиральницею (заробляє собі на інсулін - у неї діабет, спричинений помилкою лікарів і неправильним лікуванням), у вільний час розмальовує сиротинці і дитячі лікарні, бере участь у різноманітних патріотичних та благодійних ініціативах, займається із сиротами.

Вона майже не спить, а якщо спить, то напівсидячки. Кілька років тому вона випала з вікна, і дуже пошкодила спину. Пережила не одну важку операцію, має кілька штучних хребців, живе з морфієм. Лікарі сказали, що біль буде підсилюватися. Рано чи пізно серце не витримає. Три роки максимум, сказали вони.

І ось всі ці дні я думаю: якби я дізнався, що невдовзі помру, чого б я хотів?.. Сьогодні зрозумів: я хотів би, щоб мені дали грошей, вільний час, і залишили у спокої. Не лізли в душу, не дивилися розгубленими жалісливими очима. Смерть - дуже самотня штука.

Люди, я знаю, ви втомилися від інтернет-жебрацтва. Знаю, що безліч хворих дітей чекають на операції, безліч ув'язнених побратимів потребують допомоги, а тут якась Тома, у якої попереду ще пару років героїнового напівсну. Я не збираю гроші їй на операцію. Операція (навіть не операція, а медичний експеримент, що ніколи раніше не робився, і не дає жодних гарантій) коштує 200 000 євро. Будемо правдиві, це - фантастична сума, яку ніяк не наскребти.

Минулого року у цьому блозі я започаткував благодійну ініціативу "Українці своїх не кидають", аби зібрати продуктові передачи в'язню мовного майдану Віталіку Грузинову (Ведмедю). Тепер закликаю - скиньмося Томі.

Три дні назад, з келихом, цигаркою, із заплаканими очима, вона казала, що незабаром піде в невизначено-довгу академвідпустку, бо навіщо тепер диплом. Сказала, що хоче пожити вільно, спробувати те, чого ще не встигла, а потім померти під ножем хірурга.


Друзі, я не знаю, чого може хотіти юна дівчина, але давайте їй це подаруємо.

Рахунок той же:
5211 5374 2382 0393 ("Приватбанк")
Для тих, хто за кордоном - Paypal: reznic@ukr.net
Хто в Києві, може набрати мене особисто - 050 665 96 06, і передати внесок.

Я знаю, ви спроможні допомогти хорошій людині, ви це вже довели. Допоможіть і зараз, дуже прошу.

Tags: Нужна помощь, Помощь
Subscribe
promo brenik декабрь 31, 2016 23:09 60
Buy for 100 tokens
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 7 comments